Секрети ефективної вентиляції підвалу: практичні рекомендації

Вентиляція підвалу є такою ж необхідною, як і для приміщень житлового або іншого призначення. Найчастіше це допомагає позбутися неприємних запахів та конденсату на стінах, видалити вологе повітря. Відсутність повітрообміну в такому приміщенні може призвести до багатьох проблем.

Наведемо основні ознаки, щоб визначити, коли потрібно зробити вентиляцію у підвалі:

• Висока вологість. Якщо утворюється конденсат на стінах, підлозі.
• Поява грибка та плісняви. Вологе повітря за відсутності повітрообміну створює благотворні умови для розвитку мікроорганізмів на стінах. Це не тільки може псувати оздоблення стін та речей, а й погано впливати на здоров'я людини.
• Неприємні запахи. Як правило, таке приміщення може використовуватись для зберігання речей штучного чи органічного походження. Речі виділяють у навколишнє повітря речовини з різною швидкістю. Якщо не робити провітрювання в такому помешканні, то перебувати у підвалі буде неприємно.
• Підвал використовується як житлове або робоче приміщення. Якщо ви плануєте облаштувати у підвалі кімнату відпочинку, майстерню чи інший функціональний простір, забезпечення якісного обміну повітря стає пріоритетом.
• Зберігаються чутливі до вологості речі. Якщо в підвалі зберігаються чутливі до вологості речі (наприклад, документи, електроніка, одяг).
• Встановлення котельного або іншого тепловиділяючого обладнання. Наявність будь-якого працюючого обладнання потребує припливно-витяжної системи для видалення тепла, газів.
• Конструктивні особливості будівлі. Якщо будівля збудована в місці з високим рівнем ґрунтових вод або в місці з постійним високим рівнем вологості, правильна вентиляція критично необхідна.

Якщо ви зіткнулися з однією або декількома з вищезгаданих проблем, це явний сигнал до дії.

Визначення кратності повітрообміну в підвалі

Визначення необхідної кратності повітрообміну у підвалі залежить від низки факторів. Кратність — це скільки разів за одну годину в приміщення повністю зміниться повітря. Ось основні кроки та рекомендації:

1. Визначте призначення підвалу
   • Зберігання речей: кратність 1-2.
   • Проживання або робочий простір: кратність 3-4.
   • Специфічні умови (наприклад, винний льох, котельня, невеликі виробничі роботи): необхідно скористатися вимогами щодо витрат повітря, зазначеними в документації до обладнання або нормами для цього типу приміщення.
2. Оцініть рівень вологості
   • Якщо вологість у підвалі висока, кратність повітрообміну повинна бути вищою, щоб запобігти утворенню плісняви та конденсату.
3. Зважте на наявність джерел забруднення
   • Якщо є джерела забруднення, такі як котельне обладнання, необхідний більш інтенсивний повітрообмін.
4. Зважте на наявність, кількість вентиляційних отворів та їх розташування
   • Для ефективного природного повітрообміну вентиляційні отвори повинні бути правильно розташовані та мати достатній розмір.
5. Використовуйте спеціалізовані таблиці та нормативи
   • У будівельних нормах та правилах (СНіП) та інших регулятивних документах часто наводяться рекомендації щодо кратності повітрообміну для різних типів приміщень.

Як зробити розрахунок вентиляції

Розрахунок вентиляції підвального приміщення включає визначення обсягу повітря, який повинен надходити та видалятися з підвалу за певний проміжок часу для забезпечення оптимальних умов. Ось покрокова інструкція щодо розрахунку:

1. Визначте об'єм підвалу:
   • Об'єм легко порахувати за формулою: 

1. Визначте необхідну кратність повітрообміну:
   • Як правило, для підвалів рекомендується кратність 1-3 на годину, залежно від призначення та умов.
2. Розрахуйте обсяг повітря для повітрообміну (інша назва: витрата повітря, продуктивність):
   • Витрата повітря або продуктивність вентиляції визначається за такою формулою:

1. Зважте на особливості приміщення:
   • Якщо в ньому є джерела забруднення, зволожувачі або осушувачі, врахуйте їх при розрахунку.
2. Визначте тип системи:
   • Природна: заснована на різниці температур та тисків.
   • Примусова: з використанням вентиляторів.
3. Розрахуйте необхідну потужність вентилятора (якщо використовується витяжна або припливно-витяжна система):
   • Продуктивність вентилятора повинна відповідати розрахованому обсягу повітря для повітрообміну з урахуванням того, що йому необхідно ще "продавити" повітропровід з решітками, відведеннями та клапанами. У паспорті до вентилятора завжди вказується максимальна продуктивність. Реальна завжди буде менше через те, що повітря рухається по повітропроводу з поворотами та іншими елементами. Кожен метр та елемент має свій опір.

Природна вентиляція підвалу

Природна вентиляція в підвалі заснована на різниці температур усередині та зовні підвалу. Тепле повітря підіймається, а холодне опускається, створюючи природний обмін повітря. Чим більша така різниця температур, тим вища ефективність. Якщо різниця невелика, ефективність дуже низька. За такої схеми необхідно обов'язково передбачити надходження свіжого повітря, інакше повітря видалятися не буде.

• Принцип роботи: Повітря входить через припливний повітропровід у нижній зоні приміщення і виходить через витяжний повітровід. Такий метод найбільш ефективний у приміщенні з гарним розташуванням точок притоку та видалення повітря. Необхідно максимально рознести точку надходження повітря та точку видалення. Якщо приміщення велике за площею, необхідно передбачити кілька таких точок.

• Переваги та недоліки: Головні переваги — відсутність необхідності в електроенергії та низька вартість рішення. Основний недолік — неможливість збільшення повітрообміну та нестабільна робота схеми. Влітку ефективність буде низькою, в зимовий час необхідно регулювати кількість повітря, яке надходитиме в приміщення і навіть перекривати канал при дуже низьких зовнішніх температурах. У витяжному та припливному повітроводі може утворюватися конденсат.

Механічна вентиляція з витяжним вентилятором

У даній схемі вентиляція у підвалі приватного будинку здійснюється за допомогою вентилятора, встановленого на витяжному повітроводі. При його включенні повітря з приміщення починає вилучатися через витяжний повітропровід. У приміщення створюється розрідження, яке компенсується повітрям з вулиці через припливний повітровод.

Основною перевагою цього варіанта є можливість включення та вимикання вентиляційної системи, можливість регулювання продуктивності. Рекомендується використовувати електронний розетковий таймер, де можна встановити автоматичне включення та вимкнення вентиляції за тижневим графіком. Для регулювання продуктивності вентилятора можна використовувати регулятори швидкості. Якщо це буде вентилятор з ЕС-двигуном, то цю функцію може виконувати контролер системи "розумний будинок" в залежності від датчиків темератури, вологості чи інших.

Припливно-витяжна вентиляція

Припливно-витяжна вентиляція забезпечує постійний приплив свіжого повітря та одночасне видалення забрудненого. Даний варіант повною мірою розв'язує питання забезпечення та видалення повітря у приміщенні, але має один істотний недолік: висока вартість рішення.

Якщо підвал буде використовуватися як робоче чи житлове приміщення, то це рішення ідеальне для постійного чи періодичного комфортного перебування в ньому людини.

• Особливості системи: Ця вентиляційна система у підвалі поєднує в собі припливну установку та витяжний вентилятор, забезпечуючи оптимальний обмін повітря.
• Переваги: Однією з головних переваг є повний контроль якості та кількості вхідного повітря, що особливо важливо в умовах міського середовища. У багатьох припливних установках є тижневий таймер, де можна встановити автоматичне увімкнення та вимкнення вентиляції.
• Недоліки: висока вартість рішення, необхідність монтажу повітроводів із решітками під стелею.

Відповіді на найпоширеніші питання

Чи потрібно закривати природну вентиляцію у підвалі на зиму

У зимовий період виникає питання про те, чи слід закривати вентиляційні отвори, щоб запобігти проникненню холодного повітря.

Ось кілька аспектів, які слід врахувати при ухваленні такого рішення:

1. Температура: Якщо температура опускається до дуже низьких значень, це може призвести до замерзання труб, комунікацій та інших проблем. У такому разі може бути доцільно частково прикрити повітроводи за допомогою дросель-клапанів.
2. Вологість: Навіть у зимові місяці може зберігатися висока вологість. Повне перекриття каналів може погіршити проблему, оскільки вологе повітря не матиме можливості видалятися.
3. Цвіль та грибок: Якщо в приміщенні вже є проблеми з пліснявою або грибком, перекриття може сприяти їх розповсюдженню через стояче повітря.
4. Енергетична ефективність: Зменшення поперечного перерізу труб може допомогти зберегти тепло в будинку та зменшити втрати енергії.
5. Тип вентиляції: Деякі системи можуть бути оснащені заслінками або клапанами з сервоприводами, які автоматично закриваються при певних температурах або умовах при сигналі від термостата. При підвищенні температури в приміщенні привід автоматично відкриває вентиляційний канал.

Якщо ви вирішите закрити чи прикрити вентиляційні канали на зиму, регулярно перевіряйте стан приміщення, щоб переконатися, що немає проблем з вологістю або пліснявою. Встановіть автоматичні клапани, щоб контролювати потік повітря в залежності від погодних умов.

Як розрахувати діаметр труби

Розрахунок діаметра труби залежить від обсягу повітря, яке необхідно забезпечити для ефективного повітрообміну. Ось основні кроки для розрахунку:

Визначте необхідну витрату повітря:

Як уже згадувалося раніше, визначте кратність повітрообміну, ґрунтуючись на призначенні приміщення та рекомендованої кратності повітрообміну. Розрахуйте обсяг повітря, яке має проходити за годину.

Виберіть швидкість повітря в трубі:

Для житлових та підсобних приміщень типова швидкість повітря у вентиляційних трубах становить від 2 до 5 м/с. Більша швидкість може спричинити шум, менша швидкість може не забезпечити ефективний повітрообмін.

Розрахуйте площу поперечного перерізу труби:

Для визначення площі використовується формула

де S - площа поперечного перерізу повітроводу (м²), Q - об'єм повітря (м³/год), V - швидкість повітря в повітроводі (м/с).

Визначте діаметр труби:

Для круглої труби використовуйте формулу:

де D - діаметр повітроводу (м), S - площа поперечного перерізу труби (м²)

Врахуйте додаткові фактори:

При виборі діаметра враховуйте також втрати на гідравлічний опір, особливості встановлення та доступність стандартних розмірів труб на ринку.

Запас:

Рекомендується додати невеликий запас до розрахованого діаметра труби (наприклад, 10-20%), щоб забезпечити ефективність системи навіть за непередбачених обставин. Наприклад, якщо за вашим розрахунком виходить діаметр повітроводу 136 мм, слід вибрати наступний стандартний переріз: 150 мм.

Які труби краще для вентиляції підвалу

При виборі повітроводів для вентиляції підвалу слід враховувати декілька ключових факторів, таких як матеріал, довговічність, стійкість до корозії та вартість. Ось основні типи труб, які зазвичай використовуються та їх характеристики:

ПВХ (полівінілхлоридні) або пластикові труби

• Переваги: легкі, стійкі до корозії, легко монтуються, доступні за ціною. Відмінно підходять для житлових та підсобних приміщень.
• Недоліки: можуть деформуватися за високих температур.

Оцинковані сталеві димарі

• Переваги: міцні, довговічні, стійкі до високих температур.
• Недоліки: можуть зазнавати корозії в умовах високої вологості, важче і дорожче, ніж ПВХ. При монтажі потрібні навички роботи з металом.

Нержавіюча сталь

• Переваги: дуже міцні, стійкі до корозії, довговічні.
• Недоліки: дорожче за інші варіанти, важко встановлювати через вагу.

Поліетиленові (ПЕ) труби

• Переваги: стійкі до корозії, гнучкі, легкі.
• Недоліки: менш стійкі до високих температур у порівнянні з металевими трубами.

Якщо у вашому підвалі немає джерел високої температури (наприклад, котельного обладнання), ПВХ труби можуть бути відмінним вибором через їх низьку вартість та легкість установки. Для підвалів з підвищеною вологістю або в регіонах з агресивним середовищем (наприклад, близькість до моря) рекомендується вибирати стійкі до корозії матеріали, такі як нержавіюча сталь або алюміній. При виборі матеріалу враховуйте доступність відведень, з'єднань та інших компонентів системи. У деяких випадках такі сполучно-монтажні елементи коштують дорожче, ніж прямі канали.