Безшумний вентилятор — шумить чи ні? Покрокова діагностика й рішення

Ви встановили у ванній кімнаті тихий вентилятор з паспортним рівнем шуму 25 dB(A) та очікували, що він буде працювати непомітно. Але реальність розчаровує – під час роботи ви чуєте низький шум чи гул. Що ж не так? Чому ви чуєте шум вентилятора, який заявлений як майже "безшумний"?

Настінні витяжні вентилятори для квартири часто рекламуються як «безшумні» (наприклад, з рівнем шуму 25 dBA). Однак після встановлення їх у ванній або туалеті вони можуть бути гучніше, ніж хотілося б. Причина в тому, що паспортні децибели – це лабораторний показник, отриманий у майже ідеальних умовах: вентилятор працює у вільному відводі повітря і в спеціальній безлунній камері, що ізольована від відбиттів звуку. Реальні умови експлуатації зовсім інші.

У цій статті розберемо покроково, чому “безшумний” вентилятор шумить та що з цим можна зробити, щоб зменшити цей шум.

Що таке рівень шуму

Перш ніж перейти до причин шуму, з’ясуємо основи про рівень шуму. Децибел (dB) — це логарифмічна одиниця для вимірювання звукового тиску. Через особливості слуху використовують також показник дБ(A) — децибел з фільтром A, що враховує чутливість людського вуха до різних частот. Завдяки цьому шумові характеристики вентилятора вказують саме в dBA, ближчих до нашого сприйняття.

Але шкала децибелів нелінійна: збільшення рівня шуму всього на +3 dB означає подвоєння акустичною потужності та вже помітно на слух.

Для розуміння масштабів: 25 dB(A) – це справді дуже тихо. Шепіт людини має близько 30 dB, а звичайна розмова – ~ 50-60 dB.

Тобто приріст з 25 до 28 dB вже буде відчутним вухом, хоч цифра і незначна. А підвищення на ~10 dB суб’єктивно може сприйматися як удвічі більша гучність.

Окремо варто зазначити, що сприйняття шуму — індивідуальне. У різних людей органи слуху мають різну чутливість до частот, гучності та тривалості звуків. Наприклад, для однієї людини вентилятор на 30 дБ буде практично непомітним фоном, а інша чутиме його навіть через двері.

Чому паспортні дані шуму ≠ реальність: аеродинамічний опір

Однією з головних причин, чому реальний шум перевищує заявлений, є аеродинамічний опір вентиляційного тракту. Витяжний вентилятор під'єднується до вентиляційної шахти. Тому будь-які перешкоди на шляху повітря створюють опір потоку: звуження каналу, вигини, решітки, клапани, гофровані ділянки тощо.

В умовах вільного виходу повітря вентилятор працює легко, а коли повітрю щось заважає – навантаження на крильчатку та двигун зростає, вони працюють «напруженіше», і як наслідок підвищуються шум і вібрації.

Наприклад, різке звуження діаметра повітроводу після вентилятора викликає перепад тиску – повітрю доводиться проштовхуватися крізь вужчий отвір, через що швидкість потоку різко зростає, а це утворює додатковий шум.

Так само встановлення коліна на 90°, різкі переходи з круглого каналу на плаский – усе це додає децибелів до роботи вентилятора.

Ще один фактор – довжина та тип каналу. Побутові осьові вентилятори розраховані переважно на короткий шлях викиду повітря (ідеально – просто в шахту за стіною). Якщо після вентилятора йде довгий повітропровід або гофрований гнучкий канал, опір суттєво вищий. Гофра має нерівну ребристу поверхню, що спричиняє турбулентність і втрати тиску, створюючи додатковий шум.

Отже, при реальному монтажі сума всіх опорів – довжина каналу, вигини, звуження, клапани, решітки – призводить до того, що вентилятор шумить значно сильніше, ніж у каталозі.

Експрес-тест причини шуму: від’єднати від каналу

Щоб зрозуміти, де саме корінь проблеми – у самому вентиляторі чи у вентиляційному каналі – варто провести простий експрес-тест. Зніміть вентилятор зі стіни та запустіть його окремо, без підключення до витяжної шахти. Необхідно тимчасово під’єднати його напряму до електромережі без навантаження.

Увімкніть вентилятор на кілька хвилин просто в кімнаті.

Якщо без підключеного каналу вентилятор працює тихо, то сам вентилятор повністю справний. Проблема криється у навколишніх умовах: або в характеристиках каналу і монтажі, або у вентиляційній шахті та тязі.

Якщо він шумить навіть без каналу – чути гудіння, скрегіт чи інші ненормальні звуки – це тривожний сигнал. Справний якісний вентилятор на холостому ходу має працювати тихо. Гучна робота «на вільному повітрі» означає або виробничий брак, або поломку – наприклад, дефект підшипника, перекошену крильчатку чи дисбаланс двигуна. У такому разі прилад варто вимкнути та не використовувати – натомість звернутися до сервісного центру для діагностики та ремонту.

Такий експрес-тест дає змогу оцінити шум мотора з крильчаткою без впливу вентиляційного каналу. Далі ми докладно розглянемо причини та способи усунення проблеми.

Якщо без навантаження вентилятор працює тихо — що може бути не так

Отже, вентилятор сам по собі справний, але у змонтованому стані він шумить. Перелічимо основні фактори, які можуть робити «тихий» вентилятор гучним у вашій ванній чи туалеті, і дамо рекомендації щодо усунення проблем.

Витяжна тяга у шахті

У багатоквартирних будинках вентилятори викидають повітря у спільну вентиляційну шахту. Важливо з’ясувати, яка там природна тяга.

Слабка тяга означає, що канал майже не «тягне» повітря сам по собі. Вентилятору доводиться фактично проштовхувати повітря у стоячий стовп, долаючи значний опір. При цьому збільшується рівень шуму від працюючої вентиляції.

Потужніша модель (наприклад, замінити модель з патрубком 100 мм на модель з каналом 125 мм) у цій ситуації буде краще справлятися з продуктивністю, але вона має більший рівень шуму.

Рішення – поліпшити тягу шахти! Перевірте, чи не забиті канали пилом, павутинням або сміттям. Іноді достатньо прочистити шахту (самотужки або звернувшись до ЖЕКу або керуючої компанії), щоб відновити природну тягу і вентилятор запрацює тихіше. Якщо ж шахта спроектована невдало або перекрита (наприклад, сусіди при ремонті "підклали таку свиню"), радикальним розв’язанням може бути тільки встановлення окремого повітропроводу назовні. 

Протилежна ситуація – надмірна тяга. Іноді у вітряну погоду виникає настільки сильний постійний протяг через шахту, що навіть вимкнений вентилятор сам крутиться від потоку. При цьому така неочікувана вентиляція здатна викликати шум: лопаті то розкручуються, то зупиняються та при цьому утворюється гул або свист.

Єдине, що можна порадити при надмірній тязі у витяжному каналі, це встановлювати витяжні вентилятори з автоматичними жалюзями. Такі жалюзі відкриваються тільки при робочому вентиляторі та перекривають вентиляційний канал, коли вентиляція вимикається. Наприклад, вентилятори серії Вентс МА

Бруд і пил

Забруднення вентилятора – одна із головних причин появи гудіння, шуму та вібрацій. За час експлуатації на лопатях крильчатки накопичується наліт з пилу, жиру (якщо витягується повітря з кухні) та іншого бруду. Налиплий шар порушує баланс крильчатки: вона обертається несиметрично, виникає биття, що передається на двигун і корпус як вібрація. Через це з’являються гудіння або деренчання.

Так само бруд, що накопичився на решітці вентилятора або у каналі, збільшує аеродинамічний опір і заважає нормальному потоку повітря – вентилятор починає «напрягатися» і шуміти сильніше. Особливо швидко накопичуються забруднення на кухні, де частинки жиру осідають на лопатях: без регулярного чищення вже за кілька місяців крильчатка може покритися липким нальотом і розбалансуватися.

Не варто забувати й про зворотний клапан: якщо на його пелюстках осів пил, клапан може відкриватися/закриватися неповністю або заїдати. Ви можете почути брязкіт чи деренчання клапана від того, що він негерметично прилягає і вібрує.

Що робити? Регулярно чистити вентиляційний пристрій. Бажано хоча б раз на 3–6 місяців (а при інтенсивному використанні частіше) знеструмити вентилятор, зняти зовнішню решітку та акуратно очистити від пилу лопаті крильчатки, внутрішні поверхні корпусу, сіточки та клапани. Також варто заглянути в сам канал – якщо в глибині видно павутиння або сміття, акуратно дістаньте його пилососом чи йоржиком. Чистий вентилятор працює не лише тихіше, а й ефективніше, тому ця профілактика дуже важлива.

Недостатній приплив повітря

Вентилятор не може ефективно працювати, якщо у приміщенні немає звідки взяти свіже повітря на заміну видаленому. Якщо двері ванної кімнати щільно зачиняються без проміжку, а припливна вентиляція відсутня, під час роботи вентилятора створюється розрідження (вакуум) і повітрю доводиться «просмоктуватися» крізь будь-які щілини.

Це підвищує навантаження на вентилятор. Перевірте: чи є отвір під дверима не менше 1–2 см? Або чи облаштована вентиляційна решітка в нижній частині дверей або стіни? Якщо ні – дуже бажано забезпечити приплив повітря.

Але це не єдине вирішення — потрібно подбати про надходження взагалі свіжого повітря у квартиру.

Витяжна вентиляція може ефективно працювати тільки при умові заміщення повітря, яке видаляється свіжим. У якості припливу повітря може бути привідчинене вікно або механічна припливна вентиляція.

Інакше витяжний вентилятор фактично бореться з вакуумом, що неминуче призводить до підвищеного шуму і зниження ефективності.

Недостатня відстань до задньої стінки шахти

Ще одна часта помилка – занадто близьке розташування вентилятора до стінки витяжної шахти. Якщо патрубок вентилятора майже впритул впирається в протилежну стінку вентиляційного каналу, то повітря фактично не має куди вільно виходити.

Це створює перешкоду для руху повітря та спонукає вентилятор працювати з більшим навантаженням, що призводить до появи низькочастотного шуму. Мала відстань між патрубком і стінкою може додати 5–10 дБ шуму!

Рішення просте: при монтажі необхідно забезпечити достатній простір для виходу потоку. Тому при виборі витяжного вентилятора потрібно враховувати довжину патрубка та габарити шахти. Якщо вентилятор вже придбаний, то можна вставити між вентилятором і шахтою вентиляційну решітку, яка збільшить цю відстань.

Наприклад, решітку із серії Вентс МВ КВ. Цей зазор дозволить потоку повітря вільно видалятися у витяжку, не створюючи такої турбулентності. 

Невідповідний діаметр каналу

Якщо діаметр отвору у стіні менше діаметра вентилятора, то проблеми не уникнути. Часто буває: у ванній є старий вентиляційний отвір діаметром ~100 мм, а ви придбали вентилятор на 150 мм, тому що він більш потужний та краще буде працювати. Монтажники нерідко «стикують» його через перехідник, думаючи, що так теж буде працювати. Працювати воно буде, але рівень шуму зросте.

Вентилятор розрахований на певний переріз потоку, а якщо його випуск звужується, двигун навантажується через надлишковий тиск. Фактично 150-мм крильчатка на повну дме в 100-мм трубку – ефект майже як у шлангу порохотяга. Подібний різкий перехід діаметрів може бути причиною підвищеного шуму.

Правило таке: канал повинен бути не вужчий, ніж канал вентилятора. Краще навіть, щоб повітропровід був трішки більшим – тоді потік іде вільніше, без зайвого тиску.

Якщо ж у будинку лишилася стара вузька вентшахта, варто або знайти вентилятор під відповідний діаметр, або, по можливості, розширити отвір. Якщо неможливе ні те, ні інше, то тоді потрібно підібрати або вентилятор з меншою продуктивністю, або використовувати регулятор обертів для зменшення потужності вентиляції та рівня шуму.

Зворотний клапан

Зворотний клапан – корисний елемент, що перешкоджає поверненню повітря й запахів назад у приміщення з витяжної шахти. Але деякі конструкції клапанів самі можуть стати джерелом небажаного шуму. Найпростіші з них – пластикові «шторки» чи клапан із плівки – при роботі вентилятора можуть видавати сторонній звук.

У результаті чутно клацання (коли клапан закривається після вимкнення) або шелестіння під час роботи. Також трапляється свист клапана – коли дві пелюстки не повністю відкриті та повітря проскакує через щілину між ними, мов через сопло.

Якщо ви помітили такі дивні звуки, перевірте клапан: можливо, він погано ходить або він відкривається не повністю. Ще одна можлива причина — негерметичне з'єднання клапана з патрубком вентилятора.

Як розв'язувати таку проблему? Є декілька варіантів: можна замінити клапан на силіконовий, де роль стулки грає гнучка мембрана. Або можете підібрати клапан іншої конструкції, який менше деренчить від потоку повітря. 

Занадто довгі/гофровані повітроводи

Як зазначалося, довгий вентиляційний канал – ворог для тихої вентиляції зі звичайним осьовим витяжним вентилятором. Побутові настінні вентилятори призначені або для прямого монтажу у шахту, або для дуже короткого каналу (до ~0,5 м).

Якщо після вентилятора йде труба на кілька метрів із поворотами, такий вентилятор буде намагатися «продавлювати» таку складну для нього систему, працюючи на межі можливостей. Шум при цьому зростає неминуче. Особливо несприятлива гнучка гофрована труба: її внутрішні складки створюють постійні завихрення потоку, що проявляється як шурхіт або монотонний гул.

До того ж гофра часто вібрує сама по собі як гармошка, підсилюючи звук. Якщо є підозра, що ваш вентиляційний канал задовгий або виконаний із гофри, спробуйте оптимізувати систему: скоротити довжину настільки, наскільки це можливо, та замінити гофрований відрізок на гладкий (наприклад, ПВХ-трубу відповідного діаметра).

Також мінімізуйте кількість різких згинів: кожне коліно на 90° рівноцінне кільком додатковим метрам труби за втратами тиску. Замість гострих поворотів краще використовувати плавні вигнуті відводи.

Якщо зовсім уникнути довгого каналу не виходить, варто подумати про інший підхід: встановити канальний вентилятор змішаного або відцентрового типу усередині повітропроводу замість осьового.

Такі вентилятори створюють більший тиск і здатні «продавити» довгі траси (правда, їх власний рівень шуму дещо вищий, тому бажано розміщувати їх в іншому приміщенні або підбирати модель з низьким рівнем шуму).

При правильному монтажі вентиляції завжди намагаються зробити шлях повітря якомога коротшим і простішим.

Надмірна потужність вентилятора

Бажання взяти пристрій «із запасом» іноді грає злий жарт. Якщо для невеликої ванної встановили надто потужний вентилятор, він працюватиме з надмірним натхненням і створюватиме зайвий шум.

Варто врахувати, що збільшення продуктивності вентилятора часто пов’язане з більшим діаметром патрубка — наприклад, 125 або 150 мм замість стандартних 100 мм. Такі моделі зазвичай мають потужніший двигун і більшу крильчатку, відповідно, їх паспортний рівень шуму буде вищим.

Продуктивний двигун ганяє більший об’єм повітря, ніж цьому приміщенню потрібно, та ще й вентиляційний канал може бути не розрахований на таку силу потоку. 

Підбирайте продуктивність вентилятора під розмір кімнати та характеристики шахти. Іноді трохи менш потужна модель фактично буде тихішою і… ефективнішою, бо працюватиме в оптимальному режимі, а не «на надриві».

Вібрації та монтаж до стіни

Ще один фактор – вібраційний шум, тобто передача вібрації від працюючого вентилятора на стіни й перекриття. Корпус зазвичай кріпиться чотирма гвинтами до поверхні стіна або стелі. Якщо деякі з них не затягнуті або відійшли від стіни внаслідок вібрації, це також може призвести до виникнення зайвого шуму.

Особливо це відчутно, коли прилад встановлено на тонкій гіпсокартонній перегородці, пластиковій підвісній стелі або тонкій стіні панельного будинку – конструкція починає працювати як барабан чи резонатор. З часом навіть добротно закріплений вентилятор може послабити кріплення: гвинти розхитуються, з’являється люфт. Прилад тоді «ходить ходуном» і сильно гуде. Також необхідно перевірити, чи не відходить лицьова панель від корпусу при роботі вентиляції.

Рішення: перевірити, наскільки надійно закріплений корпус. Якщо є люфти – підтягнути гвинти, а ще краще, знявши вентилятор, прокласти між ним і стіною тонкі демпферні прокладки (наприклад, кільця зі спіненої гуми або силікону навколо отвору і під шурупи). Такі м’які вставки гасять частину вібрацій і не дають їм переходити на стіну.

Також переконайтеся, що стіна в місці монтажу рівна: якщо вентилятор «грає» через перекіс, потрібне вирівнювання або додаткові підкладки. Для кріплення використовуйте надійні дюбелі відповідного типу. За можливості, вибирайте місце установки на більш масивній ділянці стіни.

Швидкий чекліст рішень

Отримавши уявлення про можливі причини, підсумуємо все у вигляді короткого чекліста дій, які допоможуть зменшити шум «тихого» вентилятора до комфортного рівня:

Чекліст для визначення причини шуму вентилятораПеревірити чистоту. Перед будь-яким втручанням не забудьте знеструмити вентилятор! Зніміть передню решітку і ретельно приберіть пил з крильчатки, корпусу, зворотного клапана. Очистіть канали від пилу і бруду.Забезпечити достатню відстань від патрубка вентилятора до стінки шахти. Якщо патрубок вентилятора фактично впирається в стіну шахти змонтуйте вентилятор трохи назовні, щоб повітря мало простір для виходу.Зменшити опір у системі вентиляції. Перегляньте конфігурацію повітроводів: приберіть зайві коліна та звуження. По можливості замініть гофровану трубу на гладку. Встановіть антимоскітну сітку з більшими отворами (високої пропускної здатності) замість дрібної, якщо така є у вашій конструкції.Перевірити діаметри вентилятора та вентканала. Переконайтеся, що діаметр каналу не менший за вихід вентилятора. Використовуйте перехідники тільки на більший діаметр, а не на менший.Перевірити кріплення. Огляньте кріплення корпусу до стіни та лицьової панелі до корпусу. При необхідності додайте спеціальні прокладки або виготовте втулки з гуми/силікону.Оцініть тягу шахти. Привідкрийте вікно та піднесіть смужку паперу до решітки при вимкненому вентиляторі: якщо вона не притягує її, то є проблема з тягою. Прочистьте витяжний канал або зверніться до керуючої компанії (ЖЕК) щодо перевірки вентиляції будинку.Встановити регулятор обертів. Якщо вентилятор занадто потужний, то один із найефективніших способів прибрати шум – зменшити швидкість вентилятора. Для цього існують недорогі регулятори (тиристорні), які монтуються замість звичайного вимикача у стандартну електромонтажну коробку. Ви можете знизити оберти двигуна і, відповідно, шум. Регулятор дає гнучкість: на час прийняття душу можна включити максимум, а в штатному режимі залишити мінімум для фонового провітрювання.

Дотримуючись цього чекліста, у більшості випадків можна усунути небажаний шум. Якщо ж все перелічене не допомогло, тоді, ймовірно, причина – брак самого пристрою або його невідповідність ситуації.

Коли точно до сервісу

Є ситуації, коли шум вентилятора сигналізує про несправність, і без професійного втручання не обійтись. Зверніться до сервісу або продавця, якщо:

Явні ознаки несправності вентилятораШумить навіть без каналу. Якщо після зняття з шахти вентилятор усе одно голосно гуде або деренчить – це вказує на його несправність. Справний вентилятор без навантаження працює майже беззвучно, тож сильний шум “на холостому ходу” найімовірніше сигналізує про виробничий дефект (наприклад, розбитий підшипник, деформована крильчатка). Не намагайтеся розбирати й ремонтувати новий прилад самотужки – зверніться до сервісного центру. Сильна вібрація, нагрів або запах гару. Якщо вентилятор під час роботи надмірно вібрує, мотор сильно гріється або, не дай Боже, ви відчули запах паленої ізоляції, прилад слід негайно вимкнути. Це явні ознаки серйозної несправності. Експлуатація такого вентилятора небезпечна!

Якщо ви переконалися, що проблема не в шахті чи монтажі (прилад гуде однаково гучно в різних місцях), то причина – у самому вентиляторі. Справний вентилятор має працювати рівно, без скреготу, сильних вібрацій і надмірного гулу. 

Висновок

У реальних умовах на рівень шуму впливає цілий ряд факторів: опір вентиляційного каналу, забруднення, тип і довжина повітроводів, тяга шахти, вібрації та навіть спосіб монтажу. Тому навіть якісний вентилятор може виявитися гучним — не через брак, а через невраховані деталі під час встановлення.

Проста перевірка без каналу дозволяє швидко відділити заводський дефект від монтажних проблем. Далі — справа в грамотній діагностиці та усуненні наявних проблем: очищенні, забезпеченні вільного потоку повітря та коректному підборі обладнання. Якщо врахувати всі нюанси, "безшумний" вентилятор цілком здатен виправдати свою назву.